Нарахування означає, що оплачувана відпустка заробляється поступово, а не видається одразу всім пакетом. За річної квоти у 20 днів зі щомісячним нарахуванням працівник до кінця червня заробив 10 днів — саме їх йому компенсують, якщо він звільниться того дня.
Проєктні рішення, які кожна політика має прописати явно:
- Ритм нарахування — щомісячне є нормою для Центрально-Східної Європи; у США поширене нарахування за платіжний період.
- Перенесення днів — скільки невикористаних днів переходить на наступний рік і чи згорають вони (ліміт «використай або втратиш» утримує зобов’язання в розумних межах; необмежене перенесення закладає міну сповільненої дії з майбутніх виплат).
- Від’ємні баланси — чи можна брати дні, які ще не нараховано, і що станеться, якщо людина звільниться в мінусі.
- Правила країни сильніші за політику. Законодавчі мінімуми, обов’язкові вікна перенесення та правила компенсації при звільненні різняться між UA, PL, RO та EE — єдина глобальна політика, що це ігнорує, десь неминуче порушуватиме закон.
Для сервісного бізнесу нарахування — не просто HR-дрібничка: невикористане PTO — це зобов’язання на балансі, а майбутні відпустки — вхідні дані для планування завантаження; обидві системи мають бачити одні й ті самі числа.
У Helia баланси нараховуються за політикою з календарями державних свят для кожної країни, погодження потрапляють у календар команди, а затверджена відпустка автоматично зменшує доступне завантаження в матриці.